Якщо Вам набридла реклама на нашому сайті вастановіть будь-ласка у Вашому браузері AdBlock! Оберіть свій браузер: Opera, GoogleChrome, Mozilla Firefox
Наш Центр приносить вибачення за незручності зв'язані з рекламними банерами на нашому сайті. Ведуться роботи по вирішенню цих проблем

Меню сайта

З А К О Н   У К Р А Ї Н И
Про охорону дитинства
  
     Цей Закон визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій сфері.
 
Розділ I
 
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
     Стаття 1. Визначення термінів
 
     У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
 
     дитина - особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше;
 
     дитинство - період розвитку людини до досягнення повноліття;
 
     охорона дитинства - система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав;
 
     дитина-сирота - дитина, в якої померли чи загинули батьки;
 
     діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які залишилися без піклування батьків у зв'язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами внутрішніх справ, пов'язаним з ухиленням від сплати аліментів та відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки, а також діти, розлучені із сім'єю, підкинуті діти, діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовились батьки, та безпритульні діти; { Абзац шостий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5290-VI ( 5290-17 ) від 18.09.2012 }
 
     дитина, розлучена із сім'єю, - дитина, яка прибуває чи прибула на територію України без супроводу батьків чи одного з них, діда чи баби, повнолітніх брата чи сестри або опікуна чи піклувальника, призначених відповідно до законодавства країни походження, або інших повнолітніх осіб, які до прибуття в Україну добровільно чи в силу звичаю країни походження взяли на себе відповідальність за виховання дитини; { Статтю 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом N 5290-VI ( 5290-17 ) від 18.09.2012 }
 
     безпритульні діти - діти, які були покинуті батьками, самі залишили сім'ю або дитячі заклади, де вони виховувались, і не мають певного місця проживання;
 
     дитина-інвалід - дитина зі стійким розладом функцій організму, спричиненим захворюванням, травмою або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що зумовлюють обмеження її нормальної життєдіяльності та необхідність додаткової соціальної допомоги і захисту;
 
     дитина-біженець - дитина, яка не є громадянином України і внаслідок обгрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань; { Абзац статті 1 в редакції Закону N 177-IV ( 177-15 ) від 26.09.2002 }
 
     дитина, яка потребує додаткового захисту, - дитина, яка не є біженцем відповідно до Конвенції про статус біженців 1951 року ( 995_011 ) і Протоколу щодо статусу біженців 1967 року ( 995_363 ) та Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" ( 3671-17 ), але потребує захисту, оскільки вона була змушена прибути в Україну або залишитися в Україні внаслідок виникнення загрози її життю, безпеці чи свободі в країні походження, через побоювання застосування щодо неї смертної кари або виконання вироку про смертну кару чи тортур, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання; { Статтю 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом N 5290-VI ( 5290-17 ) від 18.09.2012 }
 
     діти, які потребують тимчасового захисту, - діти, які є іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають на території країни, що має спільний кордон з Україною, які масово вимушені шукати захисту в Україні внаслідок зовнішньої агресії, іноземної окупації, громадянської війни, зіткнень на етнічній основі, природних чи техногенних катастроф або інших подій, що порушують громадський порядок у певній частині або на всій території країни походження; { Статтю 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом N 5290-VI ( 5290-17 ) від 18.09.2012 }
 
     неповна сім'я - сім'я, що складається з матері або батька і дитини (дітей);
 
     багатодітна сім'я - сім'я, в якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати), який (яка) проживає разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує. До складу багатодітної сім'ї включаються також діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, - до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років; { Абзац статті 1 в редакції Закону N 3525-VI ( 3525-17 ) від 16.06.2011 } { Друге речення абзацу статті 1 набирає чинності з 1 січня 2012 року - див. пункт 2 Закону N 3525-VI ( 3525-17 ) від 16.06.2011 }
 
     прийомна сім'я - сім'я, яка добровільно взяла із закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, від 1 до 4 дітей на виховання та спільне проживання;
 
     дитячий будинок сімейного типу - окрема сім'я, яка створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;
 
     контакт з дитиною - реалізація матір'ю, батьком, іншими членами сім'ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини. { Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 1397-VI ( 1397-17 ) від 21.05.2009 }
 
     Стаття 2. Законодавство про охорону дитинства та його завдання
 
     Законодавство про охорону дитинства грунтується на Конституції України ( 254к/96-ВР ), Конвенції ООН про права дитини ( 995_021 ), міжнародних договорах, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і складається з цього Закону, а також інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.
 
     Завданням законодавства про охорону дитинства є розширення соціально-правових гарантій дітей, забезпечення фізичного, інтелектуального, культурного розвитку молодого покоління, створення соціально-економічних і правових інститутів з метою захисту прав та законних інтересів дитини в Україні.
Повний текст закону за посиланням:

Профиль



















Наш опрос

    Оцініть мій сайт
    Всього відповідей: 27
 
Використовуються технології uCoz